Виставка: шнур у графіці

Основну частину виставки складають гравюри, що демонструють техніку виготовлення мотузок. В одному місці зібрано понад 100 об'єктів: книги та ілюстрації з 16 по 20 століття. Ці гравюри виконані в різних техніках: ксилографія, мідьоритм, офорт, акватинта, літографія, ксилографія, гравюра на дереві. Деякі з них були надруковані на папері ручної роботи, іноді з водяними знаками. Крім того, на виставці представлені верстати, інструменти, матеріали та вироби з шнура.

Представлені на виставці гравюри показують роботу майстрів, їхні майстерні, верстати, інструменти та вироби. Це дає можливість порівняти роботу і технологію виготовлення канатів французьких, англійських, італійських чи польських мотузників. Увагу привертають мотузкові доріжки під відкритим небом - довгі цегляні споруди завдовжки понад 300 метрів - у Рошфорі, Тулоні та Бресті у Франції, а також мотузкова зала у венеціанському Арсеналі.

Викликає подив винахідливість використання для виробництва мотузок гротів і кар'єрів у Неаполі, Сіракузах або печери біля міста Каслтон у Великобританії. З іншого боку, на роботі Мацея Алоїза Сейкотти з 19 століття зображена мотузкова майстерня глибоко під землею у соляній шахті Величка. Донині там можна побачити хрестовину "Поврозник" - довгий прямий хідник, де виготовляли шнури, мотузки та кабелі для гірничої промисловості.

Об'єкти походять з приватної колекції Марека Скубіша, робота Мацея Алоїза Сейкотти - з колекції краківського Музею солеварні Величка.